Поєдинок з "Олександрією" (1: 1) став для півзахисника "Шахтаря" Тараса Степаненка ювілейним, 200-м у футболці "гірників".

Степаненко дебютував у складі "Шахтаря" 4 липня 2010 року під час зустрічі за Суперкубок проти "Таврії" (7: 1) – на 58-й хвилині він замінив Томаша Хюбшмана. Це був перший трофей гравця, а всього за сім сезонів з "оранжево-чорними" він п'ять разів ставав чемпіоном країни, завоював п'ять Кубків і п'ять суперкубків України. У всіх турнірах Степаненко забив 15 м'ячів.

Нинішній сезон – один з найуспішніших у кар'єрі Тараса: він провів 41 матч і відзначився 4 голами. 30 травня 2017 року футболіст і клуб підписали новий контракт, продовживши співпрацю на 5 років – до 2022-го.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Для мене "Шахтар" – це рідний клуб, це частина моєї родини. Я вже сім років граю тут, відчуваю себе захищеним і впевненим у своєму майбутньому. В "Шахтарі" я виріс як людина, як футболіст і як особистість. Тому, по суті, переговорів взагалі не було. У мене було ще три роки контракту, але керівництво, бачачи мою роботу, запропонувало оформити нову угоду ще на п'ять років. За що я хочу сказати всім величезне спасибі! У команді мене завжди все влаштовувало. Звичайно, є свої амбіції і бажання, але, коли мені запропонували нову угоду, я прекрасно розумів, що правильніше буде залишитися. Так, я хочу пограти в більш сильному чемпіонаті, але постійно говорю, що не хотів би змінювати клуб, я хотів би поміняти тільки чемпіонат. Якщо протягом моєї кар'єри так і не з'явиться пропозиції, що відповідає рівню "Шахтаря", я з задоволенням залишуся в донецькому клубі і до кінця буду намагатися приносити "гірникам" користь.

- Разом з "Шахтарем" ти завoював вже п'ять чемпіонських. Яке з них для тебе було найбільш пам'ятним?

- Звичайно, я пам'ятаю їх всі. Кожна перемога подарувала багато незабутніх емоцій. Перше чемпіонство для мене було важливим, тому що, граючи в Запоріжжі, я про подібні тріумфи міг лише мріяти. "Золотий дубль", який ми зробили в поточному сезоні, теж дуже значущий, і не тільки для мене, а й для всієї команди. Ці перемоги ми завоювали далеко від дому, весь час виступаючи на виїзді. Комусь може здатися, що такий успіх дався нам легко, але насправді це зовсім не так.

- Сьогодні ти можеш провести свій ювілейний, двохсотий матч за "Шахтар". Символічно, чи не так?

- Травень взагалі вийшов для мене знаменним! Народився син у річницю нашого весілля з Маргаритою, ми взяли гору в чемпіонаті, Кубку України. Може відбутися двохсотий поєдинок за "гірників". Думаю, це хороший посил для мене, я на правильному шляху! Дай Бог, ще стільки ж зіграти на високому рівні. У мене є мета – увійти в число легенд клубу за кількістю проведених матчів. В команді є старші хлопці, які своїм прикладом мотивують мене вкладати душу в улюблений "Шахтар", віддавати всі сили на полі.

- Які завдання ставиш перед собою на наступні п'ять років?

- Я мрію виграти єврокубок з "Шахтарем". Торік ми зупинилися за крок від фіналу Ліги Європи. Ця мета мене переслідує, і я дуже часто про це думаю.