• Олександрія
  • Арсенал
  • Ворскла
  • Десна
  • Динамо
  • Зоря
  • Карпати
  • Львів
  • Маріуполь
  • Олімпік
  • Чорноморець
  • Шахтар
17 Листопада 2014, 15:04  Версія для друку  Відправити другу
×
Сергій Ребров: "Фергюсон казав, що не розуміє, в який футбол грає "Динамо" https://www.segodnya.ua/img/article/5699/14_main.jpg https://www.segodnya.ua/img/article/5699/14_tn.jpg Новини Наставник киян згадав минулі виступи в ЛЧ і перехід в Тоттенхем

Сергій Ребров: "Фергюсон казав, що не розуміє, в який футбол грає "Динамо"

Наставник киян згадав минулі виступи в ЛЧ і перехід в Тоттенхем

Головний тренер "Динамо" Сергій Ребров в інтерв'ю MatchDay поділився спогадами про найуспішніший для "біло-блакитних" сезоні в Лізі чемпіонів, розповів про пропозицію від лондонського "Арсеналу", а також спростував кілька чуток.

- Як вам вдалося настільки швидко змінити гру "Динамо"? У вас в розпорядженні все ті ж футболісти, що були в команді раніше, але вони грають абсолютно по-іншому...

- Напевно, ще рано про щось говорити. На фініші дистанції підводити підсумки або аналізувати виконану роботу куди більш правильно.

- Ходить легенда, що коли ви позбулися приставки "виконуючий обов'язки", легіонери команди пішли до президента клубу Ігоря Суркіса, і сказали, що їм подобається з вами працювати...

- Легіонери ні до кого не ходили. Можливо, ви прочитали інтерв'ю або навіть вислів Мбокані, про те, що він просто розмовляв з президентом. Але легіонери не ходили до Ігоря Суркіса і не говорили йому, щоб він залишив Реброва. Це дурниці. І взагалі до цього потрібно ставитися скептично. Якщо хтось за тебе попросив, значить, ти комусь щось винен. Упевнений, що за мене ніхто не просив. Ну і крім того, як взагалі коментувати твердження, що Ігор Михайлович призначив головного тренера по чиєсь прохання?

- Але все ж, як вам вдалося знайти спільну мову з легіонерами, адже за Олега Блохіна не було такого взаєморозуміння між тренером і футболістами.

- А хто вам сказав, що не було взаєморозуміння? Ви були в команді?

- Той же Юнес Беланда в інтерв'ю говорив про це...

- Я був у команді, зі мною у Беланда було взаєморозуміння. Зрозумійте, не всім футболістам повинен подобатися головний тренер. Це не завжди вірний шлях. Наставник повинен бути вимогливим. Добре, якщо зараз команда виграє, але не дай Бог якийсь невдалий результат і всі скажуть:"Звичайно, у тренера хороші відносини з футболістами, значить, він – не жорсткий і не вимогливий".

- Уболівальники бачать в вас чи не спадкоємця Валерія Лобановського...

- Хто мене порівнює з Валерієм Лобановським? Я ще не домігся нічого. Тільки виграв Кубок України, а ви зараз говорите про порівняння з Валерієм Лобановським.

- Існує думка, що з "Динамо" наприкінці 1990-х, маючи в розпорядженні такий склад, міг би вигравати будь-який тренер. Згодні з подібним твердженням?

- Звичайно, не згоден! Який у нас був грандіозний склад? Якщо ви не помітили, то перед тим, як прийшов Лобановський, у нас не те, що грандіозних, у нас взагалі ніяких перемог не було на європейській арені. Ми не потрапляли ні в Лігу чемпіонів, нікуди.

- Коли прийшло усвідомлення того, що "Динамо" стало грандом європейського футболу?

- Напевно, коли ми успішно стали грати в Лізі чемпіонів. Звичайно, ми вигравали чемпіонати України, але на той момент у нас практично не було суперників в країні.

- Після розгрому "Барселони" в 1997-му з'явилася додаткова впевненість у своїх силах?

- Напевно, не тільки після перемог над "Барселоною". І "ПСВ" – теж сильною командою був у той час. Та й "Ньюкасл" слабким не назвеш... Групу, яка була у нас, недарма називали "групою смерті", там всі суперники були дуже гідними.

- Як розподілялися ролі між вами і Шевченко? Хто повинен був чаші діяти на вістрі, а хто – "підносити снаряди"?

- Ніхто нічого підносити не повинен був. Ми з Шевченка доповнювали один одного і знали, що якщо один попереду, то другий обов'язково відпрацьовує в обороні. Розуміли один одного добре.

- Чому так складно дався кваліфікаційний матч зі "Спартою"?

- Тому що "Спарта" – кваліфікована команда, так само як і "Ольборг". Важко, наприклад, нам було і з датським клубом. "Динамо" завжди непросто грати з командами, які дуже дисципліновано обороняються. Так само як і іншим командам було важко грати з "Динамо", коли ми організовано, дисципліновано захищалися і добре виходили в контратаки. Те ж саме показувала і "Спарта".

- Після такої складної кваліфікації чи могли собі уявити, що команда доб'ється таких грандіозних успіхів?

- Не знаю... Футболісти не думали про це. Ми грали і жили від матчу до матчу. Вигравали, набирали очки, йшли далі. І з часом, коли забиралися все далі – ставали сильнішими. На жаль, не потрапили у фінал. Але я дійсно думаю, що та команда була гідна грати в фіналі.

- Група попалася дуже складна:"Арсенал", "Ланс" і "Панатінаїкос". Як оцінювала команда свої шанси на вихід в плей-офф?

- У Лізі чемпіонів взагалі не буває легких груп. І ми завжди, по-моєму, були в останньому кошику, і у нас завжди були найсильніші противники. Ніхто не налаштовувався на якісь прохідні матчі. В той момент ми, напевно, зіграли з усіма найсильнішими командами Європи:"Баварією", "Барселоною", і "Реалом" і "ПСВ". З усіма, хто на той домінував в Старому Світі, крім "Манчестер Юнайтед". Ліга чемпіонів – це вищий рівень футбольних змагань на клубному рівні, і там зібрані кращі команди Європи. Ми всі це розуміли. І я не думаю, що навіть в матчах, в яких ми зіграли внічию або поступилися, у футболістів не було самовіддачі і тим більше мотивації. Було видно, що ми билися, робили все для перемоги, але іноді чогось не вистачало. Але 100% – це не самовіддачі футболістів і не бажання перемогти в цих матчах. Напевно, майстерність команд-суперниць було вище, адже ми грали в кращому футбольному турнірі.

- Впевненості, що обіграєте "Реал" в чвертьфіналі не було?

- Не було, звичайно. Як можна бути впевненим, що ти вийдеш і обіграєш одну з кращих команд в Європі?

- Яку команду ви вважаєте найсильнішою в кінці 1990-х в Європі?

- Ну, напевно, все-таки "Манчестер Юнайтед". Манкуніанці це довели в фіналі Ліги чемпіонів. Ось "Баварія" і "МЮ" тоді грали у вирішальному матчі турніру. І, думаю, що це і були одні з найсильніших команд в Європі.

- Після 3:3 в київському матчі з "Баварією", вірили, що можете в повторній зустрічі виграти і вийти в фінал?

- Вірили. Думаю, що всі розуміли, що ми упустили перемогу, але по грі, яку ми показали, заслуговували більше і сподівалися, що добудемо перемогу в Мюнхені.

- Якби в півфіналі вас потрапив, наприклад, "Ювентус", шансів пройти далі було б більше?

- Ну, ми з "Ювентусом" грали, і, якщо пам'ятаєте, поступилися вдома – 1:4. Ніхто не знає, з ким легше, з ким складніше. "Баварія" – одна з найсильніших команд Європи, на той момент до таких клубам ставився і "Ювентус".

- Сер Алекс Фергюсон радів, що його команді в фіналі не попалося "Динамо". Наскільки приємно було чути такі слова від одного з кращих тренерів в історії футболу?

- Чув про таких висловлюваннях шотландського наставника, але я впевнений, що якби "Динамо" потрапило б на "Манчестер Юнайтед", то сер Алекс Фергюсон знайшов би, як грати з нами. Звичайно, приємно було чути, що Фергюсон казав, про не розуміння того, в який футбол грає київське "Динамо", бо будь-який футболіст міг опинитися на будь-якій позиції. Напевно, це насправді так і було:ми відпрацьовували один за одного в кожному епізоді.

- Коли з команди йшов Шевченко, у вас, безсумнівно, були пропозиції. Які клуби в той час вами цікавилися?

- На той момент ніхто не знав про це. Це зараз можна в інтернеті знайти все, що завгодно. Раніше тільки клуб тобі казав, хто тобою цікавиться, про решту варіантів ти міг тільки здогадуватися. Ніяких чуток, нічого взагалі... В газетах про це не писали, а інтернет тоді, скажімо так, тільки розвивався в Україні. І про це інтересі клубів, якщо, звичайно ж, він був, міг знати тільки президент київського "Динамо".

- Коли переходили в "Тоттенхем", чи були якісь інші пропозиції?

- Знаю, що була пропозиція від "Арсенала". Напевно, були ще якісь варіанти.

- Чому в підсумку вибрали саме "Тоттенхем"?

- Я нічого не вибирав. На той момент пріоритет у виборі був у клубу. Я належав "Динамо", а "Тоттенхем" дав більше грошей.

- Чи не шкодуєте про це рішення?

- Ні, я ні про що не шкодую. Це величезний досвід. Пограти в англійській Прем'єр-лізі – це дійсно багато чого коштує.


×
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Джерело: MatchDay