Форвард "гірників", який став найкращим бомбардиром в історії клубу, дав ексклюзивне інтерв'ю.

- Луїс, тобі знадобилося шість років і сім місяців, щоб встановити новий клубний рекорд. У той час як Андрію Вороб’ю для досягнення такого ж показника знадобилося більше восьми років. Як думаєш, чому тобі, легіонеру, це вдалося швидше, ніж українцю?

- Перш за все, справа в різних футбольних можливостях людини. Ймовірно, що я робив краще. Але, найголовніше, я завжди був зосереджений, спокійний і налаштований на матч. Плюс, зміг домогтися такого результату завдяки моїм партнерам, великим гравцям. Точно так само, як і за часів Андрія Вороб’я – адже йому також допомагали. Командна робота – це дуже важливо! А взагалі, я безмежно радий і щасливий, що зміг увійти в історію команди.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ти абсолютно холоднокровно б'єш пенальті і так само спокійно перебиваєш їх за необхідності. Секрет у силі волі і концентрації чи ти вміло відключаєшся від усього і робиш свою справу?

- Я просто намагаюся концентруватися і максимально підготуватися до одинадцятиметрового. Час на це є. На тренуваннях я також завжди пробиваю по три-чотири пенальті, відточую майстерність. Офіційні матчі відрізняються тим, що є фани, які в будь-якому випадку вболіватимуть проти тебе. Головне – зібратися, зрозуміти, чого ти хочеш, і нанести сильний, обов'язково стрімкий удар. Думати треба швидко: налаштувався – ударив. Найважливіше – бити рішучим.

- П'ятьма м'ячами ти відігрався на БАТЕ за всі минулі невдачі в Лізі чемпіонів? Чи все сталося на куражі?

- Це була помста. Просто настав час показати, хто такий Луїс Адріано. Всі ті, хто мене критикував за попередні матчі, за те, що не завжди вдавалося забивати, тепер всі це забули. Зараз я приніс перемогу команді, і перемогу непогану. Тому в даний момент всі люди радіють.

- Ти забивав багато важливих м'ячів у кар'єрі, в тому числі і в фіналі Кубка УЄФА. Який з голів для тебе найважливіший? За який з них ти відчуваєш особливу гордість?

- Таких м'ячів три: у фіналі Кубка УЄФА і два голи у ворота "Динамо", які дозволили нам обіграти киян і стати чемпіонами.

- У побуті ти класний і веселий хлопець. Але на всіх ігрових фото обличчя в тебе явно недобре, якщо не сказати – агресивне... Напевно, психологічно нелегко противникам "Шахтаря" на полі, коли на них несеться такий, скажемо прямо, злісний Луїс Адріано. За твоїм відчуттям, захисники команд-суперників тебе бояться?

- Вдома, у повсякденному житті я абсолютно спокійний. Але коли виходжу на газон, звичайно, змінююся. Проявляється агресія, починаю кричати... Суперники знають, що просто і легко з "Шахтарем" не буде. Тому ігрові агресивність і колючість дуже важливі. Вони допомагають на полі.

- Ти не раз говорив, що хочеш всю кар'єру провести в "Шахтарі". Минулого тижня у ЗМІ з'явилися твої слова про те, що ти нібито не хочеш продовжувати контракт з клубом. Чи справді була ця розмова? Ти таке казав?

- Я ніколи не говорив такого. Це неправда! Я завжди підкреслював, що хочу залишитися в "Шахтарі". Я люблю цей клуб, він прийняв мене з великою теплотою і ніжністю. Чому я повинен їхати звідти, де добре і мені, і моїй родині?

- Тобто ти так само мрієш всю свою кар'єру провести в "Шахтарі"?

- Звичайно! За все те, що мені клуб дав, за те, як він допоміг мені вирости і морально, і професійно, я не кину "Шахтар", я хочу тут залишитися. І якщо в клубі буде для мене місце, то я буду тут до кінця!