Один з ньюсмейкерів останніх турів чемпіонату України – ФК "Олександрія". З інтервалом у тиждень підопічні Володимира Шарана обіграли "Шахтар"  розгромили "Карпати". В обох матчах перемоги олександрійцям приносив їх атакуючий хав Артем Полярус. Наш дзвінок застав його вдома.

- У нас вихідний, і я займаюся дитиною, – поділився Артем з "Сегодня". – Доньці Єсенії скоро буде 9 місяців. Дружина її зі мною сміливо залишає, оскільки я все вмію: і погодувати, і памперси поміняти. При пологах? Звичайно, був присутній. Я все встиг (сміється).

- Кажуть, саме дочка надихнула тебе на подвиги в матчі з "Шахтарем", напередодні вперше сказавши "Папа" ...
- Так, саме так все і було.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- А що або хто тебе надихнув перед грою з "Карпатами"?
- Так вийшло, що напередодні, 24 числа, у дружини був день народження. І захотілося їй теж зробити подарунок. Тому гол "Карпатам" присвятив їй. Заздалегідь, звичайно, нічого не говорив – сюрприз вийшов за фактом.

- До гри з "Шахтарем" ти по два м'ячі за матч забивав?
- У професійній кар'єрі – жодного разу. Це перший мій дубль, і ось так вийшло – відразу в ворота чемпіона.

- З такого приводу "поляну" хлопцям накрив?
- Обов'язково. Усією командою разом з тренерським штабом посиділи в лазні, випили по келиху пива, душевно поспілкувалися. У нас щодо цього все в порядку. Такі командні посиденьки – та ще з хорошого приводу – дуже згуртовують.

- "Шахтарю" ти забив. Тепер в планах забити і "Динамо"?
- Тепер в планах – успішно зіграти проти "Ворскли" в наступному турі. Для нас зараз кожна гра на вагу золота. Потрібно надолужувати згаяне на старті сезону. Зараз ми начебто набрали хороший хід, і хотілося б продовжити набирати очки. Заб'ю я чи ні – то така справа, головне, щоб команда успішно зіграла.

- Хочете поборотися за потрапляння до першої шістки?
- А по-іншому і бути не може. Це завдання було поставлено перед командою на сезон, і з нас її ніхто не знімав. Тому ми будемо боротися до останнього, і я сподіваюся, у нас в підсумку все вийде. Ми начебто вже потихеньку починаємо виходити з тієї ями, куди самі себе ж і загнали.

- Ходили наполегливі чутки, що і крісло під Шараном грунтовно хиталося?
- У нас в команді на цю тему розмов не було. У гравців з тренерським штабом відносини дуже довірчі. І якби почалися подібні розмови, то, повірте, ми б і "Карпати" не обіграли, не кажучи вже за "Шахтар". А те, що пишуть в Інтернеті – ну, нехай пишуть.

- Там писали і про те, що після матчу з "Шахтарем" тебе "взяло на олівець" "Динамо".
- Я так само, як і ви, прочитав цю новину в інтернеті, і нічого більше. Хоча, звичайно, приємно, що мене згадали в зв'язку з цим.

- А якби після закінчення сезону така пропозиція реально надійшла?
- Ось коли таке питання постане, і буде якась конкретика – тоді можна щось про це говорити. А зараз я – гравець "Олександрії", і всі мої думки тільки про цю команду.

- До речі, цікавий факт: ти – єдиний александрієць в складі "Олександрії". Майже як Лоренцо Інсіньє в "Наполі". Ви і граєте з ним приблизно на одній і тій же позиції.
- Я про це не знав. Хоча збіг, звичайно, дуже цікавий і дуже для мене приємний. А взагалі для мене, як народженого в Олександрії, кожен матч за клуб несе подвійну мотивацію – я захищаю честь свого рідного міста. Я знаю, що багато людей вболіває і переживає конкретно за мене, чекають від мене хорошої гри, забитих м'ячів. Постійно приходять на стадіон батьки, дружина, друзі. Навіть коли після матчу ми підходимо до трибуни подякувати вболівальникам, багатьох з них я знаю особисто – у нас же не таке велике місто.

- Якщо людина, яка вперше потрапила до Олександрії, попросить показати їй найвідоміше місце в місті, куди ти спрямуєш її в першу чергу?
- До стадіону "Ніка". Усе! На цьому закінчимо (сміється). Ні, насправді, футбольний клуб це одна з головних визначних пам'яток міста. І я іноді дивуюся, чому на матчі ходить так мало людей. Але, думаю, це можна поправити. Все залежить від нашої гри і від наших результатів.

- Ти слідкуєш за Лігою Європи? Чи не ловиш себе на думці "Але ж на місці БАТЕ могли б бути ми"?
- Звичайно, дивлюся. Мені було дуже цікаво за ними спостерігати, тим більше, що у них така цікава група підібралася ("Арсенал", "Кельн", "Црвена Звезда". – Авт.). Прикро, звичайно, що ми не змогли пройти білорусів, хотілося б нам опинитися на їхньому місці. Але, нічого, будемо старатися. Будь-яка людина грає не просто так, а ставить якісь цілі, про щось мріє. Я не виключення. Хочу зіграти і на груповому етапі єврокубків, і спробувати свої сили на якомусь вищому рівні. Але для цього потрібно багато працювати, намагатися і показувати стабільну гру.